стабільність

Основні напрями та завдання селекції ячменю озимого у Центральному Лісостепу України

Мета. Визначити основні напрями та завдання селекції ячменю озимого у Центральному Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний. Результати. Показано недостатню кількість наукових публікацій, щодо розробки і поглиблення теоретичних основ селекції ячменю озимого в Україні, особливо у зоні Лісостепу, за умов змін кімату. На основі власних багаторічних експериментальних досліджень 2003/04–2015/16 рр., які підтверджуються світовими науковими досягненнями, визначено основні напрями та завдання на які першочергово слід спрямувати селекцію ячменю озимого у Центральному Лісостепу України. Аргументовано необхідність цілеспрямованого створення сортів різної інтенсивності і напрямів використання з відповідними якісними показниками: для тваринництва, солодової та харчової промисловості. Виділено основні лімітуючі чинники, які останніми роками мають найсильніший вплив на рівень урожайності ячменю озимого: умови перезимівлі, нерівномірність розподілу опадів, підвищені температури повітря, вилягання, ураження комплексом збудників хвороб. Висновки. Необхідна розробка теоретичних основ селекції ячменю озимого за окремими програмами, відповідно до напрямів використання: фуражного, солодового і харчового. У межах вище наведених напрямів слід створювати як інтенсивні, так і універсальні сорти. Основними ознаками сортів ячменю озимого у Лісостепу України повинні бути: високий потенціал продуктивності і її стабільність, зимостійкість, посухостійкість, жаростійкість, стійкість до вилягання, стійкість до борошнистої роси, смугастої, темно-бурої, сітчастої плямистостей та карликової іржі.

Продуктивність цукрових буряків залежно від генотипу

Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити агробіологічні основи вирощування цукрових буряків, що забезпечують ефективну реалізацію їхнього селекційно-генетичного потенціалу в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Аналіз продуктивності гібридів цукрових буряків у Тетіївському районі показав, що величина гетерозису протягом 2007–2010 рр. проявилась по різному як у диплоїдних, так і у триплоїдних гібридів. Наприклад, у гібрида ‘Український ЧС 70’ урожайність коренеплодів становила 27,9 т/га, цукристість – 14,4 %, збір цукру – 4,02 т/га, що відповідно на 3,7 т/га, 0,7 % та 0,78 т/га менше, ніж у триплоїдного гібрида ‘Шевченківський’. За результатами досліджень найбільш продуктивним виявився гібрид ‘Шевченківський’: середня врожайність якого була 4,32 т/га, цукристість коренеплодів – 15,5 %, збір цукру – 6,7 т/га. У гібридів ‘Білоцерківський ЧС 57’ та ‘Український ЧС 72’ ці показники були практично однакові, проте менші порівняно з гібридом ‘Шевченківський’. Встановлено, що найбільш високо пластичним гібридом є ‘Шевченківський’, який позитивно реагує на поліпшення умов вирощування, формуючи прибавку врожаю. Висновки. В середньому за три роки в зоні діяльності дослідного господарства «Шевченківське» величина гетерозису більшою мірою проявилась у триплоїдного гібрида ‘Шевченківський’: урожайність коренеплодів становила 43,2 т/га, цукристість – 15,5 %, збір цукру 6,7 т/га. Найвища врожайність коренеплодів відмічена в 2006 році (56,5–63,1 т/га) за ГТК вегетаційного періоду 1,2, цукристість – у 2008 році (15,4–16,0 %) за ГТК 1,1.
Рубрика: 

Оцінка адаптивних особливостей нових сортів гороху

Наведено результати аналізу сортів гороху (Pisum sativum L.) вітчизняної та іноземної селекції за вмістом білку, масою 1000 насінин та врожайністю. Досліджено закономірності зміни цих показників залежно від умов навколишнього середовища. Виділено сорти з високими показниками адаптивності перспективні для селекційного та практичного використання.
Рубрика: