Випуск №3

Мінливість цукристості простих стерильних гібридів як материнських компонентів експериментальних комбінацій залежно від генотипу і контрольованих факторів середовища

Мета. Визначити генетичну детермінованість і фенотиповий прояв простих стерильних гібридів як материнських компонентів експериментальних комбінацій залежно від різних фонів удобрення і площ живлення та відібрати кращі з них за адаптивною здатністю до абіотичних факторів середовища. Методи. Сортовипробовування простих стерильних гібридів, а також закріплювачів стерильності та їх ЧС аналогів у різних середовищах: звичайний фон удобрення – звичайна площа живлення (ЗФЗП), звичайний фон – розширена площа живлення (ЗФРП), підвищений фон удобрення – звичайна площа (ПФЗП) і підвищений фон – розширена площа живлення (ПФРП). Результати. На звичайному фоні удобрення у генотиповій структурі мінливості ознаки цукристість неадитивна варіанса зростала на РП. Диференціювальна здатність середовища ЗФРП вища, ніж ЗФЗП (виділено сім кращих гібридів проти п’яти). На підвищеному фоні удобрення розширена площа також була кращим середовищем для добору генетично цінних за цукристістю ліній. У середовищі ПФРП виявлено 8 гібридів, що істотно перевищують середньопопуляційне значення, проти 5 на ПФЗП. Частка неадитивна дії генів на РП була також більшою порівняно із ЗП – 50 проти 40 %. Висновки. Встановлена мінливість фенотипового прояву цукристості залежно від різних фонів мінерального удобрення і площ живлення. Кращими гібридами, що мали стабільний прояв високої цукристості на обох фонах, були ЧС 1/От 2, ЧС 2/От 1, ЧС 5/От 1 та ЧС 2/От 5, що підтверджено сумарними ефектами ЗКЗ і СКЗ. СКЗ була більш мінливою щодо площі живлення ніж ЗКЗ. Виділено лінії ЧС 1 і ЧС 5 як носії цінних адитивних ефектів генів із стабільним проявом.

Розподіл кукурудзи середньоранньої групи стиглості за господарсько-цінними ознаками

Мета. Оцінити середньоранні гібриди кукурудзи за основними господарсько-цінними ознаками – врожайністю, вмістом білка й крохмалю. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Встановлено, що досліджувані гібриди мають відмінності за морфологічними ознаками, зокрема за формою листової пластинки, розміром та формою качана, формою зернівок та кількістю зернових рядів. Найкращим за показником урожайності в зоні Степу виявився гібрид ‘НС 2632’ з досить високим вмістом білка – 9,60 %. У зоні Полісся найкращим гібридом за врожайністю та вмістом крохмалю виявився гібрид ‘Здобуток’, його врожайність становила 11,38 т/га, вміст крохмалю – 76,35 %, що значно перевищує значення показників в зоні Степу, а також для інших гібридів у цій зоні. Для зони Полісся також визначені гібриди, які сформували високу врожайність (9,83 та 9,85 т/га) – ‘Свіч 38’ та ‘Данубіо’, при чому останній характеризувався найвищий вмістом білка (9,40 %) та найменшим значенням вмісту крохмалю (73,25%). Визначено, що максимально наближені сорти за досліджуваними ознаками знаходяться в одному кластері. Такий розподіл спричинений особливостями успадкування господарсько-цінних ознак рослин. Висновки. На основі проведених досліджень встановлено, що максимально наближеними за комплексом ознак є кластери, утворені гібридами кукурудзи: ‘СИ Тіптоп’ та ‘НС 2632’, ‘СИ Аріосо’ та ‘Здобуток’, ‘Енігма’ та ‘СИ Амплітуд’, ‘МАС 24Н’ і ‘Данубіо’. Гібриди кукурудзи, які не виявились подібними, доцільно використовувати в межах одного господарства, оскільки вони реалізують свій потенціал залежно від умов вирощування, що дозволяє зменшити наслідки дії несприятливих чинників.

Якість насіння буряків цукрових залежно від агротехнічних прийомів їх вирощування

Мета. Вивчення особливостей формування якості базисного насіння буряків цукрових залежно від агротехнічних прийомів їх вирощування в умовах нестійкого зволоження правобережної частини Центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Встановлено, що схожість і доброякісність насіння істотно залежать від вологості ґрунту в період вирощування насінників, термінів їх скошування і дозрівання насіння на насінниках у валках. Створення оптимального водного режиму в період вегетації насінників, шляхом внесення в ґрунт перед їх посадкою абсорбенту Теравіт Супер, забезпечувало підвищення врожайності насіння ЦЧС компонента та закріплювача стерильності – на 0,31–0,32 т/га, схожості насіння – на 5–10 %. Встановлено, що доброякісність насіння, залежить від термінів їх збирання. У разі збирання насіння занадто рано або передчасно засохлих насінників доброякісність їх зменшувалася на 6–10 % порівняно з насінням, зібраним в оптимальні строки. Дозрівання насіння на стеблах у валках забезпечувало істотне підвищення його схожості та доброякісності. Висновки. Ефективними способами одержання високоякісного базисного насіння буряків цукрових у процесі його формування є створення сприятливих умов для цвітіння компонентів схрещування, дозрівання насіння та забезпечення рослин вологою впродовж усього періоду вегетації, що сприяє підвищенню його врожайності та якості.

Динаміка вмісту хлорофілів у листках цукрових буряків

Мета. Визначити закономірності зміни вмісту зелених пігментів у хлоропластах рослин цукрових буряків та їх співвідношення, виявити особливості пігментного комплексу впродовж вегетаційного періоду. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Наведено особливості зміни вмісту хлорофілу в листках цукрових буряків протягом вегетаційного періоду культури. Встановлено, що найінтенсивніше синтез зелених пігментів відбувається у фазу змикання листків, коли їхній вміст досягає максимальних значень – хлорофілу а – 8,620 мг/г, хлорофілу b – 4,15 мг/г. За співвідношенням хлорофілів а і b в їх загальній сумі визначено особливості накопичення того чи іншого пігменту залежно від фази розвитку рослин. Так, у першій половині вегетації культури (фази 4 пар листків та змикання листків у міжряддях) у листках переважає синтез хлорофілу b, тоді як у другій (фази змикання листків у рядках і технічної стиглості) – хлорофілу а. Висновки. Встановлено, що найменш інтенсивним синтез хлорофілів є на початкових фазах росту й розвитку рослин внаслідок незначної площі листкової поверхні та низького рівня засвоєння ФАР. При цьому на початку вегетації культури (фази 4 пар листків та змикання листків у міжряддях) у структурі зелених пігментів переважає хлорофіл b. Зниження вмісту хлорофілу в 1,3 рази наприкінці вегетації (технологічна стиглість – 6,3 мг/г), порівняно з фазою змикання листків у міжряддях, пояснюється накопиченням в коренеплодах цукрових буряків достатнього запасу цукрів і, як наслідок, – сповільненням фізіологічних процесів та відмиранням старого листя.
Рубрика: 

Аномалії розвитку кошика соняшнику у разі застосування гербіциду Євро-Лайтнінг

Мета. Встановити закономірності прояву аномальних змін росту й розвитку рослин соняшнику за різних норм застосування гербіциду Євро-Лайтнінг. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. На підставі проведених досліджень можна стверджувати, що застосування різних доз гербіциду Євро-Лайтнінг викликає зміни форми кошику соняшнику, але подальше пророщування насіння з рослин з деформованим кошиком дозволило отримати нормально розвинене потомство. Найбільш часто ми зустрічали різні види деформації кошика за умови застосування підвищених норм препарату, що становило 14,0 шт. на 1000 рослин, тобто на 6,7 шт. більше, ніж за умови застосування рекомендованих виробником доз внесення. Отримані рівняння дозволяють з високим рівнем точності спрогнозувати на 88–92 % виникнення фенотипових змін на умови використання в посівах соняшнику гербіциду Євро-Лайтнінг. Коефіцієнт кореляції між нормою внесення гербіциду та кількістю рослин з деформованим кошиком має тісну позитивну силу зв'язку: r = 0,92, що свідчить про те, що підвищення дози використання гербіциду призводить до збільшення числа рослин з деформованим кошиком. Висновки. Застосування підвищених норм витрати гербіциду Євро-Лайтнінг (2,0 л/га), або ж його нерівномірне внесення призводить до збільшення кількості аномальних змін у стійких до нього популяцій незалежно від гібрида соняшнику вдвічі порівняно з рекомендованою нормою. Встановлені рівняння регресії між нормами застосування гербіциду й кількістю рослин з ушкодженнями кошика дозволяють на 88–92 % спрогнозувати виникнення аномальних змін за використання в посівах соняшнику гербіциду Євро-Лайтнінг.
Рубрика: 

Продуктивність цукрових буряків залежно від генотипу

Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити агробіологічні основи вирощування цукрових буряків, що забезпечують ефективну реалізацію їхнього селекційно-генетичного потенціалу в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Аналіз продуктивності гібридів цукрових буряків у Тетіївському районі показав, що величина гетерозису протягом 2007–2010 рр. проявилась по різному як у диплоїдних, так і у триплоїдних гібридів. Наприклад, у гібрида ‘Український ЧС 70’ урожайність коренеплодів становила 27,9 т/га, цукристість – 14,4 %, збір цукру – 4,02 т/га, що відповідно на 3,7 т/га, 0,7 % та 0,78 т/га менше, ніж у триплоїдного гібрида ‘Шевченківський’. За результатами досліджень найбільш продуктивним виявився гібрид ‘Шевченківський’: середня врожайність якого була 4,32 т/га, цукристість коренеплодів – 15,5 %, збір цукру – 6,7 т/га. У гібридів ‘Білоцерківський ЧС 57’ та ‘Український ЧС 72’ ці показники були практично однакові, проте менші порівняно з гібридом ‘Шевченківський’. Встановлено, що найбільш високо пластичним гібридом є ‘Шевченківський’, який позитивно реагує на поліпшення умов вирощування, формуючи прибавку врожаю. Висновки. В середньому за три роки в зоні діяльності дослідного господарства «Шевченківське» величина гетерозису більшою мірою проявилась у триплоїдного гібрида ‘Шевченківський’: урожайність коренеплодів становила 43,2 т/га, цукристість – 15,5 %, збір цукру 6,7 т/га. Найвища врожайність коренеплодів відмічена в 2006 році (56,5–63,1 т/га) за ГТК вегетаційного періоду 1,2, цукристість – у 2008 році (15,4–16,0 %) за ГТК 1,1.
Рубрика: