посухостійкість

Основні напрями та завдання селекції ячменю озимого у Центральному Лісостепу України

Мета. Визначити основні напрями та завдання селекції ячменю озимого у Центральному Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний. Результати. Показано недостатню кількість наукових публікацій, щодо розробки і поглиблення теоретичних основ селекції ячменю озимого в Україні, особливо у зоні Лісостепу, за умов змін кімату. На основі власних багаторічних експериментальних досліджень 2003/04–2015/16 рр., які підтверджуються світовими науковими досягненнями, визначено основні напрями та завдання на які першочергово слід спрямувати селекцію ячменю озимого у Центральному Лісостепу України. Аргументовано необхідність цілеспрямованого створення сортів різної інтенсивності і напрямів використання з відповідними якісними показниками: для тваринництва, солодової та харчової промисловості. Виділено основні лімітуючі чинники, які останніми роками мають найсильніший вплив на рівень урожайності ячменю озимого: умови перезимівлі, нерівномірність розподілу опадів, підвищені температури повітря, вилягання, ураження комплексом збудників хвороб. Висновки. Необхідна розробка теоретичних основ селекції ячменю озимого за окремими програмами, відповідно до напрямів використання: фуражного, солодового і харчового. У межах вище наведених напрямів слід створювати як інтенсивні, так і універсальні сорти. Основними ознаками сортів ячменю озимого у Лісостепу України повинні бути: високий потенціал продуктивності і її стабільність, зимостійкість, посухостійкість, жаростійкість, стійкість до вилягання, стійкість до борошнистої роси, смугастої, темно-бурої, сітчастої плямистостей та карликової іржі.