КОРНЄЄВА М.О.

Оцінка і добір за енергетичними показниками компонентів гібридів буряків цукрових, придатних для виробництва біопалива

Мета. Вивчити господарсько-цінні ознаки (урожайність, цукристість, вихід біоетанолу та вихід енергії, ураженість хворобами і шкідниками) у стерильних та фертильних селекційних зразків буряків цукрових і відібрати кращі з них для проведення за топкросною схемою наступних схрещувань з метою отримання експериментальних гібридів, придатних для виробництва біопалива і цукру. Методи. Вихідні матеріали – шість диплоїдних стерильних ліній різного походження та шість диплоїдних багатонасінних запилювачів. Використано індивідуальний аналіз селекційної цінності вихідних генотипів за показниками врожайність коренеплодів, цукристість, а також ураженість коренеїдом, церкоспорозом та шкідниками. За розрахунковим методом визначено енергетичні показники виходу біоетанолу, біогазу та виходу енергії з буряків цукрових. Результати. На посівах селекційних номерів буряків цукрових виявлено незначні ураження церкоспорозом листкового апарату рослин (на рівні 1–2 балів). Пилкостерильні форми мали вищий ступінь толерантності до ураження патогенами порівняно із фертильними запилювачами. Показники врожайності та цукристості багатонасінних запилювачів були вищими, ніж у стерильних форм. Їх урожайність становила 34,7–41,4 т/га, а цукристість – 14,0–15,6 %, (батьківська форма) проти 32,5–38,3 т/га і 13,0–14,0 % (материнська форма), що позначилося на показниках виходу біоетанолу, біогазу та виходу енергії. Висновки. Виділено багатонасінні запилювачі ‘1180 02002(2х)’ та ‘1184 В2(2х)’ з високим ступенем толерантності до всіх патогенів одночасно. Перспективними запилювачами за виходом біоетанолу та виходу енергії визнано зразки ‘1183 02024(2х)’ та ‘118202015 (2х)’, за виходом біогазу – ‘1182 02015 (2х)’, ‘1233 Ян3(2х)’ та ‘ЧС Умань.1212’, на основі яких у наступному році буде сформовано експериментальні гібриди буряків цукрових, придатні для виробництва біопалива.

Мінливість цукристості простих стерильних гібридів як материнських компонентів експериментальних комбінацій залежно від генотипу і контрольованих факторів середовища

Мета. Визначити генетичну детермінованість і фенотиповий прояв простих стерильних гібридів як материнських компонентів експериментальних комбінацій залежно від різних фонів удобрення і площ живлення та відібрати кращі з них за адаптивною здатністю до абіотичних факторів середовища. Методи. Сортовипробовування простих стерильних гібридів, а також закріплювачів стерильності та їх ЧС аналогів у різних середовищах: звичайний фон удобрення – звичайна площа живлення (ЗФЗП), звичайний фон – розширена площа живлення (ЗФРП), підвищений фон удобрення – звичайна площа (ПФЗП) і підвищений фон – розширена площа живлення (ПФРП). Результати. На звичайному фоні удобрення у генотиповій структурі мінливості ознаки цукристість неадитивна варіанса зростала на РП. Диференціювальна здатність середовища ЗФРП вища, ніж ЗФЗП (виділено сім кращих гібридів проти п’яти). На підвищеному фоні удобрення розширена площа також була кращим середовищем для добору генетично цінних за цукристістю ліній. У середовищі ПФРП виявлено 8 гібридів, що істотно перевищують середньопопуляційне значення, проти 5 на ПФЗП. Частка неадитивна дії генів на РП була також більшою порівняно із ЗП – 50 проти 40 %. Висновки. Встановлена мінливість фенотипового прояву цукристості залежно від різних фонів мінерального удобрення і площ живлення. Кращими гібридами, що мали стабільний прояв високої цукристості на обох фонах, були ЧС 1/От 2, ЧС 2/От 1, ЧС 5/От 1 та ЧС 2/От 5, що підтверджено сумарними ефектами ЗКЗ і СКЗ. СКЗ була більш мінливою щодо площі живлення ніж ЗКЗ. Виділено лінії ЧС 1 і ЧС 5 як носії цінних адитивних ефектів генів із стабільним проявом.

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ДО ЛИСТКОВИХ ХВОРОБ ГІБРИДІВ І СЕЛЕКЦІЙНИХ НОМЕРІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

У статті наведено оцінки стійкості до церкоспорозу і еризіфозу гібридів на основі ЦЧС, а також тетраплоїдних і диплоїдних форм цукрових буряків. Встановлено більша вразливість до листкових хвороб диплоїдних матеріалів порівняно із тетраплоїдними, а також мінливість ступеня ураження за роками досліджень. Виділено перспективні матеріали для формування гібридів, придатних для вирощування за біоадаптивною технологією.

РОЗШИРЕНА ПЛОЩА ЖИВЛЕННЯ ЯК МОДИФІКУЮЧИЙ ФАКТОР ФЕНОТИПОВОГО ПРОЯВУ ЦУКРИСТОСТІ ЧС ЛІНІЙ І ЗАКРІПЛЮВІАЧІВ СТЕРИЛЬНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

У статті досліджено вплив розширеної площі живлення на прояв цукристості і збору цукру у ЧС ліній і закріплювачів стерильності цукрових буряків. Встановлено специфічність реакції генотипу на модифікуючий чинник, його переважаючий вплив на варіювання ознак, виділено перспективні матеріали для формування простих стерильних гібридів як материнських компонентів.