Інформація для авторів

ПРОЦЕС ПОДАННЯ МАТЕРІАЛІВ

Перелік матеріалів, що подаються авторами до редакції:
- заявка на друк статті (відомості про авторів);
- стаття;
- рецензія на статтю (виключно доктора наук).

     Паперовий варіант усіх вищезазначених документів надсилається листом на поштову адресу редакції (у 2 примірниках). Електронний варіант документів надсилається на електронну пошту редакції new_agro@ukr.net. Назвою файлу буде прізвище першого автора, транслітероване латиницею (напр. Petrov_Zaiavka; Petrov_Stattia; Petrov_Recenziia). Заявка на друк та стаття подаються у форматі Word; рецензія – повнокольорова сканер-копія.
     Про отримання матеріалів та прийняття статті до розгляду, Редакція повідомляє кожного автора індивідуально листом на його електронну пошту. Датою надходження статті до редакції вважається дата отримання її паперового варіанта.
     Кожен рукопис, надісланий до редакції журналу для публікації, насамперед переглядає редактор. На етапі попереднього розгляду він оцінює оригінальність роботи, її загальний науковий рівень, грамотність викладу, відповідність проблематиці видання, а також перевіряє текст через систему Антиплагіат. Рукописи, які відповідають напряму видання, основним критеріям наукової якості та повного технічного оформлення, підлягають науковому рецензуванню.
     Статті, що не відповідають наведеним нижче вимогам та інструкціям, повертаються автору (-ам) із рекомендаціями на доопрацювання. У разі відмови автора (-ів) усунути недоліки чи їхнього не усунення у визначений термін співпраця з автором (-ами) з приводу публікації матеріалів припиняється.
     Редакція залишає за собою право змінювати назву статті, скорочувати її обсяг, вносити редакційні правки (технічне, літературне та наукове редагування). Редакція не роз’яснює позицію членів редакційної колегії щодо причин відхилення статті. Редакція має право відмовити в публікації поданих матеріалів.

Рубрики журналу:
- Агрохімія та ґрунтознавство
- Землеробство
- Захист рослин
- Рослинництво
- Переробка та зберігання продукції рослинництва
- Селекція та насінництво
- Біотехнологія
- Кормовиробництво та луківництво
- Плодівництво, овочівництво, баштанництво та виноградарство
- Біоенергетика та біопаливо
- Сільськогосподарські меліорації
- Методика проведення досліджень

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ
1.1 Для опублікування приймають оригінальні статті, в яких висвітлено результати не менш як дворічних наукових досліджень зі статистичною обробкою даних, що мають теоретичне та/чи практичне значення, є актуальними для сільського господарства та раніше не були опубліковані. Статті мають містити лише найновіші експериментальні дані (за останні 5–7 років). Авторів - не більше чотирьох.
1.2 Статті оглядового характеру приймають за авторства провідних українських та зарубіжних учених, визнаних фахівців у своїй галузі, як правило, докторів наук.
1.3 Журнал «Новітні агротехнології» не є засобом для публікації патентів, авторських свідоцтв, винаходів, інших об’єктів інтелектуальної власності, ідейних пропозицій та дописів, науково-популярних статей тощо.
1.4 Статті подають українською або російською/англійською (лише для іноземних авторів) мовою.
1.5 Обсяг статті – від 10 до 20 сторінок формату А4, включаючи анотації, таблиці, рисунки та бібліографічні списки. Сторінки не нумерують. Якщо стаття містить вагомі наукові результати, за рішенням редакційної колегії її обсяг може бути збільшено.
1.6 Усі поля – по 2 см, шрифт – Times New Roman, кегль – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5 см, абзацний відступ – 1,25 см, без інтервалу між абзацами. Автоматичне розставлення переносів заборонено.
1.7 Скорочення, крім загальноприйнятих, не допускаються ні в тексті, ні в таблицях. Зверніть увагу, що млн, млрд, грн, хв, смт, р-н потрібно писати без крапки в кінці. Абревіатури розшифровують після першого вживання і залишають незмінними по всьому тексту.
1.8 Обов’язковим є використання в тексті тире, а не дефіса між цифрами на означення кількісних меж від…до (наприклад, 10–15 тонн) або часового інтервалу (наприклад, 2010–2015 рр.). Між ініціалами, а також між ініціалами та прізвищем (наприклад, Іваненко І. І.), цифрами та одиницями виміру (наприклад, 10 кг, 23 °С), датами (наприклад, 2016 р., ХХ ст.), а також у назвах населених пунктів (наприклад, м. Київ) потрібно ставити нерозривний пробіл (Ctrl+Shift+Пробіл). У разі написання скорочень на зразок 90-ті рр., 2-го тощо ставлять нерозривний дефіс (Ctrl+Shift+дефіс). Лапки – виключно фігурні («…»), в англійському тексті – звичайні (“…”).
1.9 Назви сортів та гібридів беруть в одинарні лапки (‘…’). Назви зарубіжних сортів і гібридів, у т. ч. і російських, пишуть виключно мовою оригіналу.
1.10 Перша згадка у тексті будь-якого живого організму має супроводжуватися повною науковою (латинською) назвою, за подальшого згадування назву роду подають скорочено. Наприклад, Triticum aestivum L. та T. aestivum L. відповідно. Зверніть увагу, що латинські назви родів та видів виділяють курсивом, а всі інші таксони (тобто родина й вище) та скорочене прізвище автора (наприклад, L. – Linnaeus) – звичайним прямим шрифтом.
1.11 Урожайність сільськогосподарських культур вказують виключно в т/га.
 
     Виклад матеріалу статті має бути послідовним, логічно завершеним, із чіткими формулюваннями. Мова тексту має відповідати літературним нормам, бути професійною та лаконічною. Автор зобов’язаний забезпечити високий науковий рівень викладеного матеріалу, повноту й системність висвітлення питання, достовірність результатів і наведених даних, правильність цитувань та посилань на літературні джерела. Переклад анотації на англійську мову має здійснювати виключно професійним перекладачем.
 
2. СТРУКТУРА СТАТТІ (згідно з вимогами МОН України до наукових статей)
     Основні розділи:
– постановка проблеми (опис проблеми, яку аналізують, у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями);
– аналіз останніх досліджень і публікацій (в яких започатковано розв’язання проблеми і на які спирається автор, виділення нерозв’язаних раніше частин загальної проблеми, яким присвячена стаття);
– мета статті;
– матеріали та методика досліджень (у тексті оглядової статті цей розділ можна пропустити);
– результати досліджень (з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів);
– висновки (підсумки дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі; висновки мають відповідати меті).
 
3. ОФОРМЛЕННЯ ТАБЛИЦЬ ТА РИСУНКІВ
 
     Таблиці та рисунки повинні мати заголовок і порядковий номер. Розміщують їх після першого посилання на них у тексті.
     Посилання на таблицю наводять у дужках (табл. 1). Безпосередньо перед назвою таблицю підписують: Таблиця 1 (курсивом з виключкою справа на сторінці без крапки після її номера), через один рядок нижче пишуть назву таблиці напівжирним шрифтом з виключкою по центру сторінки, після назви таблиці крапку не ставлять. Назви граф таблиці мають бути короткими та розміщеними по горизонталі. Примітки до таблиць розміщують безпосередньо під ними меншим кеглем. Допускається зменшення розміру шрифту в таблицях до 10–12 пт.
     Ілюстрації (фото) мають бути чіткими, виключно кольоровими, контрастними. Рисунки нумерують і підписують внизу, вирівнюючи текст по центру сторінки напівжирним шрифтом, після назви рисунка крапку не ставлять (Рис. 1. Назва). Текст на рисунку друкують 10–12 кеглем. Усі громіздкі написи на рисунку замінюють цифровими або літерними позначеннями, а пояснення їх виносять у підпис під рисунком. Рисунки не мають повторювати інформацію, наведену в таблицях.
     Оригінали всіх наявних у статті графіків, діаграм та фото додатково надсилають окремими файлами: фото – у форматі JPEG, графіки та діаграми – у файлі Excel з усіма даними, на основі яких їх створювали (що необхідно для редагування графіків під час верстання статті).
 
4. ОФОРМЛЕННЯ АНОТАЦІЙ (РЕЗЮМЕ)
     Авторські анотації (резюме) до наукових статей подають трьома мовами – українською, російською та англійською. Обсяг – від 1800 до 2000 знаків (без врахування пробілів). Авторам слід чітко дотримуватися вказаних обсягів анотації. Обов’язковою є така структура анотації: Мета, Методи, Результати та Висновки (російською – Цель, Методы, Результаты, Выводы; англійською – Purpose, Methods, Results, Conclusions).
     Також до анотації додають: на початку: УДК, прізвище та ініціали автора(-ів), назву статті, назву установи, де працює автор, та її повну поштову адресу; в кінці – ключові слова.
 
5. КЛЮЧОВІ СЛОВА
     До анотації обов’язково додають 4–6 ключових слів чи словосполучень, жодне з яких не дублює слова з назви статті.
     Наприклад, якщо назва статті звучить як «Формування продуктивності нових гібридів буряків цукрових залежно від прийомів сортової агротехніки», то серед ключових слів доцільно буде вказати такі: врожайність, цукристість коренеплодів, збір цукру, показники технологічної якості, норма висіву насіння, строки сівби, види й норми добрив та ін., тобто найхарактерніші показники культури, які визначали в дослідженнях, а також чинники впливу на них. У деяких випадках, залежно від тематики статті, сюди також можна додати й інші слова, наприклад, це можуть бути методи дослідження та ін.
 
6. ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ
     Наявність списку літератури для статті є обов’язковою.
     Список літератури має складатися з двох частин: Використана література – джерела мовою оригіналу, оформлені відповідно до чинного ДСТУ 8302:2015 ; 2) References – ті самі джерела, але англійською мовою, оформлені за міжнародним бібліографічним стандартом АРА.
 
     Основі вимоги:
– список використаної літератури має містити не менше ніж 10 джерел, переважно за останні 3–5 років . Обов’язковою є наявність посилань на сучасні публікації іноземних авторів з DOI;
– список формується виключно в порядку появи посилань у тексті;
– посилання в тексті на літературу подавати в квадратних дужках з позначенням порядкового номера цитованого видання відповідно до бібліографії;
– всі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела;
– якщо в огляді літератури або далі по тексту Ви посилаєтесь на прізвище вченого, то його публікація має бути в загальному списку використаних джерел;
– вторинне цитування не дозволяється! Якщо Ви цитуєте Петренка І. І., то посилання має бути саме на нього, а не на автора, який читав Петренка І. І.;
– посилання на підручники, навчальні посібники, науково-популярну літературу та виробничі журнали (напр., Пропозиція, Агроном тощо) є неприйнятними;
– посилання на власні публікації є небажаними і допускаються лише в разі крайньої потреби (не більше двох джерел);
– автоматична нумерація списку заборонена.
 
     Під час оформлення списку References транслітерувати інформацію потрібно згідно з постановою КМУ від 27.01.2010 №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» або вимогами системи BGN (для російської мови).
     Для транслітерації тексту можна скористатися сервісами:
- з української мови – http://translit.kh.ua (на сайті обрати: зверху сторінки – Мені потрібна: Латинка, знизу сторінки – Стандарт: Паспортний (КМУ 2010);
- з російської – http://translit.ru (на сайті зверху сторінки обрати Русский траслит та  стандарт: BGN).
 
 
7. ВИДАВНИЧЕ ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ (дивіться приклад оформлення статті)
– індекс УДК ( шрифт – 14 пт, виключка – зліва);
– через один рядок – назва статті (не має перевищувати 160 знаків, включаючи проміжки між словами, має бути стислою та інформативною. Не вживайте таких зайвих слів, як «Вивчення...», «Деякі особливості…» та ін. Шрифт – напівжирний, 16 пт, виключка – зліва без абзацного відступу;
– через один рядок – прізвища та ініціали всіх авторів (зазначають спочатку ініціали, а потім прізвище автора(-ів). Науковий ступінь, вчене звання та посаду авторів не вказують. Шрифт – напівжирний, 14 пт, виключка – зліва сторінки без абзацного відступу;
– через один рядок – назва і повна поштова адреса(-и) установи (установ), де працює(-ють) автор(-и), електронна пошта відповідального автора для листування (вказують: назву установи, вулицю, населений пункт (за необхідності – район, область), індекс, країну, е-mail . Шрифт – курсив, 12 пт, виключка – по центру сторінки без абзацного відступу;
– через один рядок – анотація українською мовою (назви підрозділів виділяють напівжирним шрифтом у суцільному тексті, 14 пт, ключові слова – курсивом, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
– через один рядок – Вступ (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
– з наступного рядка – Мета досліджень (назву розділу виділяють курсивом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
– через один рядок – Матеріали та методика досліджень (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
– через один рядок – Результати досліджень (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
– через один рядок – Висновки (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
– через один рядок – Використана література (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
– через один рядок – References (назву розділу виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом. Текст розміщують з наступного рядка);
– через один рядок – анотація російською мовою (назви підрозділів виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, ключові слова – курсивом, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом);
– через один рядок – анотація англійською мовою (назви підрозділів виділяють напівжирним шрифтом, 14 пт, ключові слова – курсивом, виключка – по ширині сторінки з абзацним відступом).