Селекція та насінництво

Селекційні матеріали різновидів гороху, стійкі до вилягання, осипання та з підвищеною врожайністю зерна

Мета. Створити шляхом гібридизації селекційні матеріали різновидів гороху та виведення на їх основі нових високопродуктивних сортів різного напряму використання зі стійкістю до полягання, осипання насіння та придатних до прямого комбайнування. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Досліджено у колекційному розсаднику 735 сортозразків гороху. Проведена гібридизація шляхом парних схрещувань, запилено 3090 квіток, створено 60 гібридних комбінацій, отримано 2376 продуктивних бобів, та 10038 шт. кондиційного насінин. Середня ступінь зав’язування насіння становила 77,05 % з відхиленням у комбінацій від 32,8 до 91,7 %. Середня озерненість становила 4,9 із варіюванням від 2,0 до 7,0 шт. насінин. У гібридів F2 відмічено фенотипові класи розщеплення у співвідношенні близькому до теоретичного 8,6 : 1,3. Різноманіття розщеплюваних ознак та їх нового поєднання в одному генотипі дає можливість подальшого виділення цінних константних форм. Із гібридів F3–Fn гороху виділено лінії з різноманітними ознаками: верхівковим розміщенням бобів та збільшеною їх кількістю з 7–9 насінинами гороху різновидів medularum та 7–8 – vulgare. Серед безлисточкових форми виділено стійкі до полягання високоврожайні лінії ‘1344 147/08’, ‘1412-3/10’, ‘1488-51/10’, ‘1409-41/08’, ‘1455-5/09’, ‘1479-142/09’, які достовірно перевищували груповий стандарт до 0,51 т/га. Виділено вусатолисті лінії ‘1344-147/06’ (2,89 т/га), ‘1488-51/10’ (2,47 т/га), ‘1455-23/12’ (2,46 т/га.) які характеризувались неосипаючістю насіння, ранньостиглістю та врожайністю, що перевищує стандарт відповідно на 0,46–0,89 т/га (HIP0,05 = 0,18). Висновки. Створено селекційно-цінні лінії гороху для виведення на їх основі нових високопродуктивних сортів стійких до полягання, осипання насіння, здатних формувати високий урожай зерна, придатних до прямого комбайнування.

Вплив вологості ложа для пророщування насіння проса лозовидного (Panicum virgatum L.) на інтенсивність його проростання

Мета. Дослідження впливу вологості ложа в процесі пророщування насіння проса лозовидного (Panicum virgatum L.) на інтенсивність його проростання. Методи. Лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Доведено, що ступінь зволоження ложе для пророщування насіння впливає на інтенсивність його проростання. Найінтенсивніше воно проростало за вологості ложе від 20 до 30 мл води на одну кювету. На 11-й добу після сівби за вологості 20–25 мл/кювету води отримано 15–16 сходів, а за вологості 30 мл/кювету води – 17 сходів або відповідно 88–89 % та 89 % від загальної кількості пророслого насіння. Збільшення кількості води до 35 мл та зменшення до 15 мл на кювету кількість насіння, що проросло зменшилася. Аналогічні результати отримано й щодо інтенсивності проростання насіння проса лозовидного в інші доби обліку. Фактично на 20-у добу після сівби було отримано сходи з усього насіння, яке здатне проростати. З’ясовано, що як недостатнє, так і надмірне зволоження ложа за пророщування насіння проса лозовидного впливало на інтенсивність його проростання, але не було вирішальним для значного зниження стану спокою насіння та збільшення кількості проростків. Висновки. Ступінь зволоження ложе для пророщування насіння впливає на інтенсивність його проростання. Найінтенсивніше воно проростало за вологості ложа від 20 до 30 мл води на одну кювету.

Інтенсивність квіткоутворення рослин цикорію коренеплідного

Мета. Обґрунтувати застосування комплексу агрозаходів – схем садіння, чеканки та зрошення на синхронність цвітіння. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Установлено, що регулювання процесу росту та розвитку рослин (чеканка) позитивно впливало на інтенсивність квіткоутворення. Значний вплив на квіткоутворення мали схеми садіння коренеплодів – площа живлення. Якщо чеканка сприяла формуванню більшої кількості квіток, то зменшення площі живлення рослин, навпаки – призводило до формування меншої кількості квіток як без поливу, так і в умовах зрошення. Інтенсивність квіткоутворення цикорію коренеплідного істотно підвищувалася залежно від водозабезпечення насінників. При визначенні факторів, які впливали на квіткоутворення насінників залежно від агрозаходів встановлено, що вплив фактору «зрошення» був найбільшим і становив 49,4 %. Частка впливу фактору «схеми садіння висадків» була меншою і становила 33,4 %, найменший вплив – 17,2 % мав фактор «чеканка». Висновки. Застосування комплексу агрозаходів – схем садіння, чеканки та зрошення забезпечило істотне підвищення інтенсивності квіткоутворення рослин цикорію коренеплідного, що позитивно вплинуло на врожайність та якість насіння.

Основні напрями та завдання селекції ячменю озимого у Центральному Лісостепу України

Мета. Визначити основні напрями та завдання селекції ячменю озимого у Центральному Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний. Результати. Показано недостатню кількість наукових публікацій, щодо розробки і поглиблення теоретичних основ селекції ячменю озимого в Україні, особливо у зоні Лісостепу, за умов змін кімату. На основі власних багаторічних експериментальних досліджень 2003/04–2015/16 рр., які підтверджуються світовими науковими досягненнями, визначено основні напрями та завдання на які першочергово слід спрямувати селекцію ячменю озимого у Центральному Лісостепу України. Аргументовано необхідність цілеспрямованого створення сортів різної інтенсивності і напрямів використання з відповідними якісними показниками: для тваринництва, солодової та харчової промисловості. Виділено основні лімітуючі чинники, які останніми роками мають найсильніший вплив на рівень урожайності ячменю озимого: умови перезимівлі, нерівномірність розподілу опадів, підвищені температури повітря, вилягання, ураження комплексом збудників хвороб. Висновки. Необхідна розробка теоретичних основ селекції ячменю озимого за окремими програмами, відповідно до напрямів використання: фуражного, солодового і харчового. У межах вище наведених напрямів слід створювати як інтенсивні, так і універсальні сорти. Основними ознаками сортів ячменю озимого у Лісостепу України повинні бути: високий потенціал продуктивності і її стабільність, зимостійкість, посухостійкість, жаростійкість, стійкість до вилягання, стійкість до борошнистої роси, смугастої, темно-бурої, сітчастої плямистостей та карликової іржі.

Оцінка і добір за енергетичними показниками компонентів гібридів буряків цукрових, придатних для виробництва біопалива

Мета. Вивчити господарсько-цінні ознаки (урожайність, цукристість, вихід біоетанолу та вихід енергії, ураженість хворобами і шкідниками) у стерильних та фертильних селекційних зразків буряків цукрових і відібрати кращі з них для проведення за топкросною схемою наступних схрещувань з метою отримання експериментальних гібридів, придатних для виробництва біопалива і цукру. Методи. Вихідні матеріали – шість диплоїдних стерильних ліній різного походження та шість диплоїдних багатонасінних запилювачів. Використано індивідуальний аналіз селекційної цінності вихідних генотипів за показниками врожайність коренеплодів, цукристість, а також ураженість коренеїдом, церкоспорозом та шкідниками. За розрахунковим методом визначено енергетичні показники виходу біоетанолу, біогазу та виходу енергії з буряків цукрових. Результати. На посівах селекційних номерів буряків цукрових виявлено незначні ураження церкоспорозом листкового апарату рослин (на рівні 1–2 балів). Пилкостерильні форми мали вищий ступінь толерантності до ураження патогенами порівняно із фертильними запилювачами. Показники врожайності та цукристості багатонасінних запилювачів були вищими, ніж у стерильних форм. Їх урожайність становила 34,7–41,4 т/га, а цукристість – 14,0–15,6 %, (батьківська форма) проти 32,5–38,3 т/га і 13,0–14,0 % (материнська форма), що позначилося на показниках виходу біоетанолу, біогазу та виходу енергії. Висновки. Виділено багатонасінні запилювачі ‘1180 02002(2х)’ та ‘1184 В2(2х)’ з високим ступенем толерантності до всіх патогенів одночасно. Перспективними запилювачами за виходом біоетанолу та виходу енергії визнано зразки ‘1183 02024(2х)’ та ‘118202015 (2х)’, за виходом біогазу – ‘1182 02015 (2х)’, ‘1233 Ян3(2х)’ та ‘ЧС Умань.1212’, на основі яких у наступному році буде сформовано експериментальні гібриди буряків цукрових, придатні для виробництва біопалива.

Мінливість цукристості простих стерильних гібридів як материнських компонентів експериментальних комбінацій залежно від генотипу і контрольованих факторів середовища

Мета. Визначити генетичну детермінованість і фенотиповий прояв простих стерильних гібридів як материнських компонентів експериментальних комбінацій залежно від різних фонів удобрення і площ живлення та відібрати кращі з них за адаптивною здатністю до абіотичних факторів середовища. Методи. Сортовипробовування простих стерильних гібридів, а також закріплювачів стерильності та їх ЧС аналогів у різних середовищах: звичайний фон удобрення – звичайна площа живлення (ЗФЗП), звичайний фон – розширена площа живлення (ЗФРП), підвищений фон удобрення – звичайна площа (ПФЗП) і підвищений фон – розширена площа живлення (ПФРП). Результати. На звичайному фоні удобрення у генотиповій структурі мінливості ознаки цукристість неадитивна варіанса зростала на РП. Диференціювальна здатність середовища ЗФРП вища, ніж ЗФЗП (виділено сім кращих гібридів проти п’яти). На підвищеному фоні удобрення розширена площа також була кращим середовищем для добору генетично цінних за цукристістю ліній. У середовищі ПФРП виявлено 8 гібридів, що істотно перевищують середньопопуляційне значення, проти 5 на ПФЗП. Частка неадитивна дії генів на РП була також більшою порівняно із ЗП – 50 проти 40 %. Висновки. Встановлена мінливість фенотипового прояву цукристості залежно від різних фонів мінерального удобрення і площ живлення. Кращими гібридами, що мали стабільний прояв високої цукристості на обох фонах, були ЧС 1/От 2, ЧС 2/От 1, ЧС 5/От 1 та ЧС 2/От 5, що підтверджено сумарними ефектами ЗКЗ і СКЗ. СКЗ була більш мінливою щодо площі живлення ніж ЗКЗ. Виділено лінії ЧС 1 і ЧС 5 як носії цінних адитивних ефектів генів із стабільним проявом.

Розподіл кукурудзи середньоранньої групи стиглості за господарсько-цінними ознаками

Мета. Оцінити середньоранні гібриди кукурудзи за основними господарсько-цінними ознаками – врожайністю, вмістом білка й крохмалю. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Встановлено, що досліджувані гібриди мають відмінності за морфологічними ознаками, зокрема за формою листової пластинки, розміром та формою качана, формою зернівок та кількістю зернових рядів. Найкращим за показником урожайності в зоні Степу виявився гібрид ‘НС 2632’ з досить високим вмістом білка – 9,60 %. У зоні Полісся найкращим гібридом за врожайністю та вмістом крохмалю виявився гібрид ‘Здобуток’, його врожайність становила 11,38 т/га, вміст крохмалю – 76,35 %, що значно перевищує значення показників в зоні Степу, а також для інших гібридів у цій зоні. Для зони Полісся також визначені гібриди, які сформували високу врожайність (9,83 та 9,85 т/га) – ‘Свіч 38’ та ‘Данубіо’, при чому останній характеризувався найвищий вмістом білка (9,40 %) та найменшим значенням вмісту крохмалю (73,25%). Визначено, що максимально наближені сорти за досліджуваними ознаками знаходяться в одному кластері. Такий розподіл спричинений особливостями успадкування господарсько-цінних ознак рослин. Висновки. На основі проведених досліджень встановлено, що максимально наближеними за комплексом ознак є кластери, утворені гібридами кукурудзи: ‘СИ Тіптоп’ та ‘НС 2632’, ‘СИ Аріосо’ та ‘Здобуток’, ‘Енігма’ та ‘СИ Амплітуд’, ‘МАС 24Н’ і ‘Данубіо’. Гібриди кукурудзи, які не виявились подібними, доцільно використовувати в межах одного господарства, оскільки вони реалізують свій потенціал залежно від умов вирощування, що дозволяє зменшити наслідки дії несприятливих чинників.

Якість насіння буряків цукрових залежно від агротехнічних прийомів їх вирощування

Мета. Вивчення особливостей формування якості базисного насіння буряків цукрових залежно від агротехнічних прийомів їх вирощування в умовах нестійкого зволоження правобережної частини Центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Встановлено, що схожість і доброякісність насіння істотно залежать від вологості ґрунту в період вирощування насінників, термінів їх скошування і дозрівання насіння на насінниках у валках. Створення оптимального водного режиму в період вегетації насінників, шляхом внесення в ґрунт перед їх посадкою абсорбенту Теравіт Супер, забезпечувало підвищення врожайності насіння ЦЧС компонента та закріплювача стерильності – на 0,31–0,32 т/га, схожості насіння – на 5–10 %. Встановлено, що доброякісність насіння, залежить від термінів їх збирання. У разі збирання насіння занадто рано або передчасно засохлих насінників доброякісність їх зменшувалася на 6–10 % порівняно з насінням, зібраним в оптимальні строки. Дозрівання насіння на стеблах у валках забезпечувало істотне підвищення його схожості та доброякісності. Висновки. Ефективними способами одержання високоякісного базисного насіння буряків цукрових у процесі його формування є створення сприятливих умов для цвітіння компонентів схрещування, дозрівання насіння та забезпечення рослин вологою впродовж усього періоду вегетації, що сприяє підвищенню його врожайності та якості.

ПІДВИЩЕННЯ ЧАСТОТИ ВИДІЛЕННЯ ЗАКРІПЛЮВАЧІВ СТЕРИЛЬНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ І ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТЕРИНСЬКОГО КОМПОНЕНТА ГІБРИДІВ

Наведено спосіб підвищення пенетрантності нових О типів у селекційних матеріалах уманської селекції через рекомбігенез з перевіреними за господарсько-цінними ознаками існуючими закріплювачами стерильності. Базисний рівень продуктивності нових материнських форм є достатнім для введення їх у гібридизацію з метою отримання пробних високогетерозисних ЧС гібридів.

Методичні підходи до селекційного процесу в овочівництві

Висвітлено методичні підходи до створення нових сортів і гібридів помідора різних напрямів використання плодів. Використовуючи розроблені методики отримано ряд сортів і гібридів, широко розповсюджених у виробництві – Іскорка, Лагідний, Флора, Іришка, Святослав F1, КДС-5 F1, Богун F1.

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ДО ЛИСТКОВИХ ХВОРОБ ГІБРИДІВ І СЕЛЕКЦІЙНИХ НОМЕРІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

У статті наведено оцінки стійкості до церкоспорозу і еризіфозу гібридів на основі ЦЧС, а також тетраплоїдних і диплоїдних форм цукрових буряків. Встановлено більша вразливість до листкових хвороб диплоїдних матеріалів порівняно із тетраплоїдними, а також мінливість ступеня ураження за роками досліджень. Виділено перспективні матеріали для формування гібридів, придатних для вирощування за біоадаптивною технологією.

РОЗШИРЕНА ПЛОЩА ЖИВЛЕННЯ ЯК МОДИФІКУЮЧИЙ ФАКТОР ФЕНОТИПОВОГО ПРОЯВУ ЦУКРИСТОСТІ ЧС ЛІНІЙ І ЗАКРІПЛЮВІАЧІВ СТЕРИЛЬНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

У статті досліджено вплив розширеної площі живлення на прояв цукристості і збору цукру у ЧС ліній і закріплювачів стерильності цукрових буряків. Встановлено специфічність реакції генотипу на модифікуючий чинник, його переважаючий вплив на варіювання ознак, виділено перспективні матеріали для формування простих стерильних гібридів як материнських компонентів.