Мета. Оцінити середньоранні гібриди кукурудзи за основними господарсько-цінними ознаками – врожайністю, вмістом білка й крохмалю. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Встановлено, що досліджувані гібриди мають відмінності за морфологічними ознаками, зокрема за формою листової пластинки, розміром та формою качана, формою зернівок та кількістю зернових рядів. Найкращим за показником урожайності в зоні Степу виявився гібрид ‘НС 2632’ з досить високим вмістом білка – 9,60 %. У зоні Полісся найкращим гібридом за врожайністю та вмістом крохмалю виявився гібрид ‘Здобуток’, його врожайність становила 11,38 т/га, вміст крохмалю – 76,35 %, що значно перевищує значення показників в зоні Степу, а також для інших гібридів у цій зоні. Для зони Полісся також визначені гібриди, які сформували високу врожайність (9,83 та 9,85 т/га) – ‘Свіч 38’ та ‘Данубіо’, при чому останній характеризувався найвищий вмістом білка (9,40 %) та найменшим значенням вмісту крохмалю (73,25%). Визначено, що максимально наближені сорти за досліджуваними ознаками знаходяться в одному кластері. Такий розподіл спричинений особливостями успадкування господарсько-цінних ознак рослин. Висновки. На основі проведених досліджень встановлено, що максимально наближеними за комплексом ознак є кластери, утворені гібридами кукурудзи: ‘СИ Тіптоп’ та ‘НС 2632’, ‘СИ Аріосо’ та ‘Здобуток’, ‘Енігма’ та ‘СИ Амплітуд’, ‘МАС 24Н’ і ‘Данубіо’. Гібриди кукурудзи, які не виявились подібними, доцільно використовувати в межах одного господарства, оскільки вони реалізують свій потенціал залежно від умов вирощування, що дозволяє зменшити наслідки дії несприятливих чинників.