ПРИСЯЖНЮК О.І.

Бази даних технологій вирощування біоенергетичних культур

Мета. Розробити інформаційну комп’ютерну систему управління базами даних вирощування біоенергетичних культур. Методи. Теорія дослідження операцій, графічні схеми та методи лінійного програмування. Результати. На основі проведених досліджень розроблено та опрацьовано основні модулі баз даних інформаційної системи наукового супроводу технологічного процесу вирощування біоенергетичних культур, зокрема вимоги до інтерфейсу бази даних, форми подання інформації, створено види запитів до системи баз даних та сценарії взаємодії користувача з системою баз даних. Визначено табличні форми баз даних «Сорти та гібриди біоенергетичних культур», «Погодні умови вирощування біоенергетичних культур», Система удобрення», «Система захисту біоенергетичних культур», «Система обробітку ґрунту», «Технологічні операції» та «Економічна ефективність вирощування біоенергетичних культур». Розроблено алгоритми роботи баз даних та сценарії взаємодії з користувачем. Висновки. Розроблені табличні форми та сценарії їх наповнення та взаємодії з користувачем баз даних технологічного процесу вирощування біоенергетичних культур дають можливість з високою точністю спрогнозувати перебіг процесів росту й розвитку рослин та рекомендувати проведення додаткових агрозаходів, орієнтуючись на багаторічні дані по вирощуванню біоенергетичних культур у конкретному господарстві. Ведення баз даних окремо по кожному полю вирощування біоенергетичних культур забезпечує можливість накопичення та оперативного опрацювання значного масиву аналітичної інформації.
Рубрика: 
Біоенергетика та біопаливо

Динаміка вмісту хлорофілів у листках цукрових буряків

Мета. Визначити закономірності зміни вмісту зелених пігментів у хлоропластах рослин цукрових буряків та їх співвідношення, виявити особливості пігментного комплексу впродовж вегетаційного періоду. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Наведено особливості зміни вмісту хлорофілу в листках цукрових буряків протягом вегетаційного періоду культури. Встановлено, що найінтенсивніше синтез зелених пігментів відбувається у фазу змикання листків, коли їхній вміст досягає максимальних значень – хлорофілу а – 8,620 мг/г, хлорофілу b – 4,15 мг/г. За співвідношенням хлорофілів а і b в їх загальній сумі визначено особливості накопичення того чи іншого пігменту залежно від фази розвитку рослин. Так, у першій половині вегетації культури (фази 4 пар листків та змикання листків у міжряддях) у листках переважає синтез хлорофілу b, тоді як у другій (фази змикання листків у рядках і технічної стиглості) – хлорофілу а. Висновки. Встановлено, що найменш інтенсивним синтез хлорофілів є на початкових фазах росту й розвитку рослин внаслідок незначної площі листкової поверхні та низького рівня засвоєння ФАР. При цьому на початку вегетації культури (фази 4 пар листків та змикання листків у міжряддях) у структурі зелених пігментів переважає хлорофіл b. Зниження вмісту хлорофілу в 1,3 рази наприкінці вегетації (технологічна стиглість – 6,3 мг/г), порівняно з фазою змикання листків у міжряддях, пояснюється накопиченням в коренеплодах цукрових буряків достатнього запасу цукрів і, як наслідок, – сповільненням фізіологічних процесів та відмиранням старого листя.
Рубрика: 
Рослинництво

Аномалії розвитку кошика соняшнику у разі застосування гербіциду Євро-Лайтнінг

Мета. Встановити закономірності прояву аномальних змін росту й розвитку рослин соняшнику за різних норм застосування гербіциду Євро-Лайтнінг. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. На підставі проведених досліджень можна стверджувати, що застосування різних доз гербіциду Євро-Лайтнінг викликає зміни форми кошику соняшнику, але подальше пророщування насіння з рослин з деформованим кошиком дозволило отримати нормально розвинене потомство. Найбільш часто ми зустрічали різні види деформації кошика за умови застосування підвищених норм препарату, що становило 14,0 шт. на 1000 рослин, тобто на 6,7 шт. більше, ніж за умови застосування рекомендованих виробником доз внесення. Отримані рівняння дозволяють з високим рівнем точності спрогнозувати на 88–92 % виникнення фенотипових змін на умови використання в посівах соняшнику гербіциду Євро-Лайтнінг. Коефіцієнт кореляції між нормою внесення гербіциду та кількістю рослин з деформованим кошиком має тісну позитивну силу зв'язку: r = 0,92, що свідчить про те, що підвищення дози використання гербіциду призводить до збільшення числа рослин з деформованим кошиком. Висновки. Застосування підвищених норм витрати гербіциду Євро-Лайтнінг (2,0 л/га), або ж його нерівномірне внесення призводить до збільшення кількості аномальних змін у стійких до нього популяцій незалежно від гібрида соняшнику вдвічі порівняно з рекомендованою нормою. Встановлені рівняння регресії між нормами застосування гербіциду й кількістю рослин з ушкодженнями кошика дозволяють на 88–92 % спрогнозувати виникнення аномальних змін за використання в посівах соняшнику гербіциду Євро-Лайтнінг.
Рубрика: 
Рослинництво

Продуктивність цукрових буряків залежно від генотипу

Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити агробіологічні основи вирощування цукрових буряків, що забезпечують ефективну реалізацію їхнього селекційно-генетичного потенціалу в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Аналіз продуктивності гібридів цукрових буряків у Тетіївському районі показав, що величина гетерозису протягом 2007–2010 рр. проявилась по різному як у диплоїдних, так і у триплоїдних гібридів. Наприклад, у гібрида ‘Український ЧС 70’ урожайність коренеплодів становила 27,9 т/га, цукристість – 14,4 %, збір цукру – 4,02 т/га, що відповідно на 3,7 т/га, 0,7 % та 0,78 т/га менше, ніж у триплоїдного гібрида ‘Шевченківський’. За результатами досліджень найбільш продуктивним виявився гібрид ‘Шевченківський’: середня врожайність якого була 4,32 т/га, цукристість коренеплодів – 15,5 %, збір цукру – 6,7 т/га. У гібридів ‘Білоцерківський ЧС 57’ та ‘Український ЧС 72’ ці показники були практично однакові, проте менші порівняно з гібридом ‘Шевченківський’. Встановлено, що найбільш високо пластичним гібридом є ‘Шевченківський’, який позитивно реагує на поліпшення умов вирощування, формуючи прибавку врожаю. Висновки. В середньому за три роки в зоні діяльності дослідного господарства «Шевченківське» величина гетерозису більшою мірою проявилась у триплоїдного гібрида ‘Шевченківський’: урожайність коренеплодів становила 43,2 т/га, цукристість – 15,5 %, збір цукру 6,7 т/га. Найвища врожайність коренеплодів відмічена в 2006 році (56,5–63,1 т/га) за ГТК вегетаційного періоду 1,2, цукристість – у 2008 році (15,4–16,0 %) за ГТК 1,1.
Рубрика: 
Рослинництво

Оцінка адаптивних особливостей нових сортів гороху

Наведено результати аналізу сортів гороху (Pisum sativum L.) вітчизняної та іноземної селекції за вмістом білку, масою 1000 насінин та врожайністю. Досліджено закономірності зміни цих показників залежно від умов навколишнього середовища. Виділено сорти з високими показниками адаптивності перспективні для селекційного та практичного використання.
Рубрика: 
Рослинництво