: цукрові буряки

Динаміка вмісту хлорофілів у листках цукрових буряків

Мета. Визначити закономірності зміни вмісту зелених пігментів у хлоропластах рослин цукрових буряків та їх співвідношення, виявити особливості пігментного комплексу впродовж вегетаційного періоду. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Наведено особливості зміни вмісту хлорофілу в листках цукрових буряків протягом вегетаційного періоду культури. Встановлено, що найінтенсивніше синтез зелених пігментів відбувається у фазу змикання листків, коли їхній вміст досягає максимальних значень – хлорофілу а – 8,620 мг/г, хлорофілу b – 4,15 мг/г. За співвідношенням хлорофілів а і b в їх загальній сумі визначено особливості накопичення того чи іншого пігменту залежно від фази розвитку рослин. Так, у першій половині вегетації культури (фази 4 пар листків та змикання листків у міжряддях) у листках переважає синтез хлорофілу b, тоді як у другій (фази змикання листків у рядках і технічної стиглості) – хлорофілу а. Висновки. Встановлено, що найменш інтенсивним синтез хлорофілів є на початкових фазах росту й розвитку рослин внаслідок незначної площі листкової поверхні та низького рівня засвоєння ФАР. При цьому на початку вегетації культури (фази 4 пар листків та змикання листків у міжряддях) у структурі зелених пігментів переважає хлорофіл b. Зниження вмісту хлорофілу в 1,3 рази наприкінці вегетації (технологічна стиглість – 6,3 мг/г), порівняно з фазою змикання листків у міжряддях, пояснюється накопиченням в коренеплодах цукрових буряків достатнього запасу цукрів і, як наслідок, – сповільненням фізіологічних процесів та відмиранням старого листя.
Рубрика: 

Продуктивність цукрових буряків залежно від генотипу

Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити агробіологічні основи вирощування цукрових буряків, що забезпечують ефективну реалізацію їхнього селекційно-генетичного потенціалу в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Аналіз продуктивності гібридів цукрових буряків у Тетіївському районі показав, що величина гетерозису протягом 2007–2010 рр. проявилась по різному як у диплоїдних, так і у триплоїдних гібридів. Наприклад, у гібрида ‘Український ЧС 70’ урожайність коренеплодів становила 27,9 т/га, цукристість – 14,4 %, збір цукру – 4,02 т/га, що відповідно на 3,7 т/га, 0,7 % та 0,78 т/га менше, ніж у триплоїдного гібрида ‘Шевченківський’. За результатами досліджень найбільш продуктивним виявився гібрид ‘Шевченківський’: середня врожайність якого була 4,32 т/га, цукристість коренеплодів – 15,5 %, збір цукру – 6,7 т/га. У гібридів ‘Білоцерківський ЧС 57’ та ‘Український ЧС 72’ ці показники були практично однакові, проте менші порівняно з гібридом ‘Шевченківський’. Встановлено, що найбільш високо пластичним гібридом є ‘Шевченківський’, який позитивно реагує на поліпшення умов вирощування, формуючи прибавку врожаю. Висновки. В середньому за три роки в зоні діяльності дослідного господарства «Шевченківське» величина гетерозису більшою мірою проявилась у триплоїдного гібрида ‘Шевченківський’: урожайність коренеплодів становила 43,2 т/га, цукристість – 15,5 %, збір цукру 6,7 т/га. Найвища врожайність коренеплодів відмічена в 2006 році (56,5–63,1 т/га) за ГТК вегетаційного періоду 1,2, цукристість – у 2008 році (15,4–16,0 %) за ГТК 1,1.
Рубрика: