КОРОЛЬ Л.В.

Распределение кукурузы среднеранней группы спелости по хозяйственно-ценным показателям

Цель. Исследовать гибриды кукурузы по основным хозяйственно-ценными признаками – урожайностью, содержанию белка и крахмала. Методы. Полевой, лабораторной и статистический. Результаты. Установлено, что исследуемые гибриды имеют различия по морфологическим признакам, включая форму листовой пластины, размером и формой кочана, формой зерновок и количества зерновых рядов. Определено, что лучшим гибридом по показателю урожайности в зоне Степи оказался гибрид ‘НС 2632’ с достаточно высоким содержанием белка – 9,60 %. В зоне Полесья лучшим гибридом по урожайности и содержанию крахмала является гибрид ‘Здобуток’, его урожайность составила 11,38 т/га, содержание крахмала 76,35 %, что существенно превышает значения показателей в зоне Степи, а также у других гибридов в этой зоне. Для зоны Полесья также определены гибриды, которые сформировали высокую урожайность (9,83 и 9,85 т/га) – ‘Свиточ 38’ и ‘Данубио’, причем последний характеризовался высокий содержанием белка (9,40 %) и наименьшим значением содержания крахмала (73,25 %).Определено, что максимально приближенные сорта по исследуемым признакам находятся в одном кластере. Такое распределение вызвано особенностями наследования хозяйственно-ценных признаков растений. Выводы. На основе проведенных исследований установлено, что максимально приближенными по комплексу признаков является кластеры, образованные гибридами кукурузы: ‘СИ Типтоп’ и ‘НС 2632’, ‘СИ Ариосо’ и ‘Здобуток’, ‘Энигмам’ и ‘СИ Амплитуда’, ‘МАС 24Н’ и ‘Данубио’. Установлено, что гибриды кукурузы, которые не оказались подобными целесообразно использовать в пределах одного хозяйства, поскольку они реализуют свой потенциал в зависимости от условий выращивания, что позволяет уменьшить последствия воздействия неблагоприятных факторов.

Розподіл кукурудзи середньоранньої групи стиглості за господарсько-цінними ознаками

Мета. Оцінити середньоранні гібриди кукурудзи за основними господарсько-цінними ознаками – врожайністю, вмістом білка й крохмалю. Методи. Польовий, лабораторний та статистичний. Результати. Встановлено, що досліджувані гібриди мають відмінності за морфологічними ознаками, зокрема за формою листової пластинки, розміром та формою качана, формою зернівок та кількістю зернових рядів. Найкращим за показником урожайності в зоні Степу виявився гібрид ‘НС 2632’ з досить високим вмістом білка – 9,60 %. У зоні Полісся найкращим гібридом за врожайністю та вмістом крохмалю виявився гібрид ‘Здобуток’, його врожайність становила 11,38 т/га, вміст крохмалю – 76,35 %, що значно перевищує значення показників в зоні Степу, а також для інших гібридів у цій зоні. Для зони Полісся також визначені гібриди, які сформували високу врожайність (9,83 та 9,85 т/га) – ‘Свіч 38’ та ‘Данубіо’, при чому останній характеризувався найвищий вмістом білка (9,40 %) та найменшим значенням вмісту крохмалю (73,25%). Визначено, що максимально наближені сорти за досліджуваними ознаками знаходяться в одному кластері. Такий розподіл спричинений особливостями успадкування господарсько-цінних ознак рослин. Висновки. На основі проведених досліджень встановлено, що максимально наближеними за комплексом ознак є кластери, утворені гібридами кукурудзи: ‘СИ Тіптоп’ та ‘НС 2632’, ‘СИ Аріосо’ та ‘Здобуток’, ‘Енігма’ та ‘СИ Амплітуд’, ‘МАС 24Н’ і ‘Данубіо’. Гібриди кукурудзи, які не виявились подібними, доцільно використовувати в межах одного господарства, оскільки вони реалізують свій потенціал залежно від умов вирощування, що дозволяє зменшити наслідки дії несприятливих чинників.